Каталог статей

26 апреля страна отметила очередную, уже двадцать четвёртую годовщину аварии на ЧАЭС. Катастрофа, произошедшая на ЧАЭС в апреле восемьдесят шестого, не была уникальной по разрушительной силе и негативным последствиям для окружающей среды. Но впервые катастрофа подобного масштаба произошла в столь густо населённом районе, в непосредственной близи крупного многомиллионного города – Киева. Для минимизации негативных последствий был использован мобилизационный потенциал всего Советского Союза.

Более шестисот тысяч гражданских и военных специалистов, рабочих, трудились над сооружением саркофага. Их подвиг нельзя назвать трудовым, это боевой подвиг. Потому что работа над минимизацией последствий аварии проходила при прямой угрозе жизни и здоровью, как в бою. Только врагом была радиация – бестелесная, всепроникающая разрушительная сила.

Победа была достигнута ценой десятков умерших от лучевой болезни, многих тысяч подорвавших здоровье. В результате героических действий ликвидаторов было остановлено распространение радиационного загрязнения, и уже сейчас во многих загрязнённых районах уровень радиации лишь на 1мЗв выше естественного фона.

В момент общей опасности ликвидаторы были героями. Государство и общество высоко оценило их подвиг, они получили особый статус, сопоставимый со статусом участников Великой Отечественной Войны. С учётом их подорванного здоровья они  получили и соответствующие льготы, которые были закреплены в различных законодательных актах.

Прошло 24 года. Опасность уменьшилась, подвиг забылся, а у ликвидаторов стали чаще проявляться последствия негативного воздействия радиации на организм. Казалось, что тут-то и должно подключиться государство, чтобы обеспечить ликвидаторам достойную жизнь. И оно подключилось, ещё 28.02.1991 г., в тогда ещё УССР, был принят закон «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы», который действует до сих пор. Данный закон регулировал обязанности государства перед лицами пострадавшими в результате Чернобыльской катастрофы, определял размеры льгот и помощи.

Неразбериха 90-х, новые общественно-социальные отношения сейчас, сделали возможным внесение изменений в данный Закон. В результате внесённых изменений обязанности государства перед ликвидаторами и лицами, пострадавшими в результате аварии снижаются из года в год. Обосновывается это нехваткой средств в бюджете государства. При этом на автопарки из представительских иномарок средства регулярно изыскиваются.

Изменения в закон «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы» вносились с существенными нарушениями Конституции Украины, поэтому Конституционный Суд признал многие изменения, ухудшающие положения граждан, неконституционными. Следовательно, закон действует в предыдущей редакции, и льготы, на которые могут претендовать чернобыльцы, значительно выше. Но органы исполнительной власти не замечают решение Конституционного Суда и продолжают исполнять неконституционные положения Закона «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы».

А разница существенная, приведём несколько примеров. Статья 48 указанного Закона в действующей (признанной неконституционной) редакции звучит так: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

В результате Кабинет Министров своими постановлениями № 836 от 26.07.1996 г. и № 649 от 20.04.2007 г. установил следующие размеры выплат: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із
числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачуються в таких розмірах:

інвалідам I групи - 37930 тис. карбованців;

інвалідам II групи - 28440 тис. карбованців;

інвалідам III групи - 18960 тис. карбованців;

дітям-інвалідам - 1 264 гривні;

сім'ям, які втратили годувальника, - 7 586 гривень;

батькам померлого - 3 792 гривні.»

И постановлением № 562 от 12.07.2005 г.: «Установити громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:

інвалідам I і II групи - 120 гривень;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;

інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень»

А теперь посмотрим как звучит та же статья, но в предыдущей редакции, до неконституционных изменений:

«Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;

інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;

інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;

дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;

сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат;

батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.

У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати;

кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, - три мінімальні заробітні плати;

евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи.

Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.»

Минимальная заработная плата на сегодня составляет 884 грн. Нетрудно посчитать, что по некоторым выплатам государство платит примерно в 40 раз меньше, чем должно по Закону.

Это только один пример, а неконституционные изменения коснулись всего 8 раздела Закона Украины «О статусе и социальной защите лиц, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы». Именно в этом разделе определяется размер и порядок компенсационных выплат.

Для защиты своих прав необходимо обращаться в суд. К счастью, суды не могут игнорировать решение Конституционного суда и, в данном споре, принимают сторону Закона (именно Закона с заглавной буквы) и людей, обязывая органы исполнительной власти производить перерасчёт и выплачивать положенные людям компенсации.